Увагу ліворуким!

Сучасний світ створений для людей, які все роблять правою рукою. Письмове і кухонне приладдя, двері і замки, комп’ютерні миші і багато іншого для праворуких. Решта пристосовуються. На щастя, ліворуких школярів вже не примушують писати правою, але і в даний час зустрічаються деякі батьки, вихователі або навіть вчителі, які намагаються перевчити «неправильну дитину».

Всесвітній день ліворуких вперше відзначали 13 серпня 1992 за ініціативою британського Клубу ліворуких, створеного в 1990 році.

Цього дня лівші всього світу прагнуть привернути увагу виробників товарів до необхідності враховувати і їхні зручності, влаштовують різноманітні заходи і змагання. Проте головною стурбованістю Клубу ліворуких Великобританії є те, що в багатьох школах країни дітей-лівшей як і раніше прагнуть перевчити до письма правою рукою, що викликає психологічні стреси і знижує успішність учнів.

На Русі до лівшей ставилися підозріло. Їм навіть забороняли надавати свідчення в суді. Вважалося, що шульгою був сам диявол. А в радянських школах маленьких лівшей переучували в обов’язковому порядку. Психологи говорять, що всі ці люди володіють сильним характером і потужним творчим потенціалом.

За даними статистики, близько 10% населення - лівші.

Список відомих людей, які все робили «однією лівою», вражає - Марк Твен, Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Бетховен, Сергій Рахманінов, Пол Маккартні і Рінго Старр, Мерилін Монро, Роберт Де Ніро. Ліворукими були Юлій Цезар та Олександр Македонський, Наполеон і Карл Великий, Уінстон Черчілль та Жанна Дарк, і навіть три президенти США - Рональд Рейган, Джордж Буш-старший, Білл Клінтон.

Зважаючи на важливість цього питання , в КДНЗ №255 13 серпня 2014 року практичний психолог Буднік Юлія Олегівна та вихователь-методист провели клуб педагогічного спілкування з педагогами : "Дитина лівша...Це добре чи погано?".

Представляємо до Вашої уваги інформацію з його проведення.

Коли батьки помічають, що їх чадо їсть, п'є, малює лівою рукою, вони починають турбуватися: дитина – лівша! Це відкриття зазвичай засмучує, адже малюк не такий як усі. Їх можна зрозуміти, адже на дитину лівшу навколишні дивляться як на дивину. Найчастіше батьки вирішують, що дитину потрібно перенавчати. А насправді, чи необхідно це? Як визначити дитини лівшу? І взагалі, що робити, якщо дитина лівша?

Чому дитина лівша?

Людський мозок складається з двох півкуль: лівого, що відповідає за абстрактне мислення і мова, і правого, зосереджується в собі творчість і образне мислення. Між руками і півкулями мозку проходять перехресні нервові шляхи, тому при домінуванні правої півкулі дитина краще керує лівою кінцівкою. Домінування певного півкулі позначається і на особливостях психіки людини. Тому серед лівшів так великий відсоток обдарованих людей: вони дуже музичні, добре володіють пензлем і пластиліном. Однак лівші дуже емоційні, легко дратуються, наполегливі.

Дитина лівша чи правша?

Для того, щоб визначити домінуюче півкуля у свого крохи, батькам варто поспостерігати за тим, якою рукою дитина виконує різноманітні дії. Майте на увазі, що ліворукість остаточно формується у віці 3-5 років. Саме тоді, а не раніше батькам варто замислитися над тим, як зрозуміти, що дитина лівша. Отже, кілька способів для визначення провідної руки:

• попросіть дитину тупнути ногою;
• поспостерігайте за тим, як малюк розчісується;
• простягніть малюкові невелику іграшку, що він узяв її;
• дайте дитині кілька коробочок, щоб він відкрив їх;
• поспостерігайте, якою рукою дитина малює;
• попросіть дитину протерти стіл ганчіркою;
• попросіть малюка підняти предмет з підлоги;
• дайте малюкові кілька пляшок і попросіть відкрутити кришки.

Як дізнатися, що дитина лівша на основі цих завдань? Потрібно всього лише відзначити, якою рукою малюк виконує активну дію, тобто протирає стіл, відкручує кришки, відкриває коробки і т.д.

Дізнавшись, що їх дитина – лівша, батьків задаються питанням, чи потрібно переучувати його. Сучасна психологія виступає проти цього, оскільки переучування є як би насильством над мозком малюка, у якого домінує права півкуля мозку від природи. Надалі, переучені діти погано вчаться, стають озлобленими і дратівливими.

ДИТИНА –ЛІВША – ЦЕ ДОБРЕ ЧИ ПОГАНО?

 Якщо ваша дитина лівша, - то добре це чи погано? Існує така точка зору: якщо увесь світ побудований для праворуких, то лівшам у ньому некомфортно. Це міф чи реальність?

 Ще два чи три покоління тому на лівшу дивилися настільки скоса, що це призводило до виникнення у дитини комплексу неповноцінності.

 Хтось вважає ліворуких майже геніями, а хтось впевнений, що ліворукість – недолік.

 Дитина-лівша багато в чому відрізняється від своїх однолітків і не лише упертістю, що затягнулася. Зазвичай це особливо талановиті і дуже емоційні діти. Вони вже з трьох років набагато краще за інших малюють, ліплять. Між іншим, багато хто з видатних людей був саме „лівшою”. Так, лівою рукою писали свої шедеври Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель і Пікассо, ліворукими були видатний фізіолог І.Павлов, письменник і вчений В.Даль, творець теорії відносності А.Ейнштейн, Чарлі Чаплін, Льюїс Керолл, Гарі Трумен, Бенджамін Франклін, Юлій Цезар, Мерлін Монро та багато інших видатних людей.

 Та й того майстра, який у знаменитій повісті Лєскова зумів підкувати блоху, теж недаремно так прозвали... Всі відзначають великі музичні здібності „ліворуких”, вони, як правило, мають абсолютний слух.

 Часто серед ліворуких дітей трапляються діти, які гарно малюють. Проте здібність до малювання, як правило, виявляється у шкільному віці. Певною мірою художні здібності ліворуких дітей пов’язані з образністю психічних пізнавальних процесів та достатнім розвитком дрібної моторики руки у шкільному віці. Крім того, в ліворуких дітей простежуються значні успіхи в математиці, музиці, шахах тощо.

 Але в той же час деяким з них властива затримка мовлення та трудність у вимові різних звуків. Така дитина безпосередня, довірлива, легко підпадає під вплив тимчасових почуттів та настроїв, плаксива, вередлива, схильна до гніву, наполеглива у здійсненні бажань. Їй іноді важко оволодіти читанням та писанням у ранньому віці, а в першому класі вони для неї часто-густо стають каменем спотикання.

 Насправді для вчених дотепер залишається загадкою, чому людина бажає діяти тією чи іншою рукою. У багатьох випадках ми можемо говорити про так звану спадкоємну ліворукість. Допомогою у вирішенні питання, яка ж рука є домінуючою у маляти, може стати аналіз певних родинних випадків. Якщо хтось із родичів у першому або другому поколінні був ліворуким, то ваш малюк може перейняти цю здатність.

 Але ліворукість вже точно не можна вважати хворобою і вбачати в ній причину поведінкових порушень або відхилень у розвитку.

 Чим відрізняється дитина-лівша від інших, звичайних, на нашу думку, дітей? Лише тим, що у нього домінує права півкуля мозку. Але ж дитина народжується з двома... правими півкулями. І лише пізніше, з розвитком особистості малюка, одна з двох починає „лівіти”.

 Тому мозок дорослої людини складається з правої та лівої півкуль, кожна з яких – не дзеркальне відображення іншої, а необхідне її доповнення, тому що і в одній, і в другій півкулях зосереджені зовсім різні центри життєдіяльності людини. Наприклад, ліва – відповідає за мовлення та абстрактне мислення, права – за музичну та художню творчість, образне мислення. За домінування лівої півкулі відчувають щастя і насолоду, а правого – страх і сум. Ці відмінності можна продовжувати безмежно, але головне, що навіть відносне домінування однієї з півкуль зумовлює психологічні особливості людини. Поштовхами для перетворення одного з правих півкуль на ліву у дітей є початок оволодіння мовою і перше усвідомлення дитиною самої себе. Тому після кризи 3-х років і починають вимальовуватися відмінності між „правшами” та „лівшами”, вірніше. „праворукими” та „ліворукими” дітьми.

 Як „праворукість”, так і „ліворукість” пояснюється тим, що існує перехрещення нервових шляхів, що протяглися від кінцівок до півкуль мозку. Причому за домінування лівої півкулі ведучою, як правило, є права рука, за домінування правої півкулі – ліва. У третини людей жодна з півкуль не домінує.

 Близько 90% всіх людей має ведучу праву руку. Решта 10% - це ліворукі . Як правило, ліворукість є природною ознакою, однак, у рідкісних випадках вона може бути наслідком незначних пошкоджень окремих частин головного мозку.

 Всі емоційно-психологічні особливості ліворуких дітей свідчать про складність і суперечливість їх внутрішнього світу. Наприклад, ліворукий римський імператор Тіберій, за свідченням сучасників, сполучив у собі наступні особистісні якості: «Новий правитель був розумним і здатним адміністратором і разом з тим людиною жорсткою і підозрілою, що збільшувало невпевненість в собі». Лівша має потенціал позитивної і негативної енергії. Каталізатором для виходу цієї енергії є умови середовища, в яких існує конкретна особистість.

 Некомфортні чи навіть ворожі умови соціуму провокують у лівші сплеск негативної енергії. Він може стати не контрольованим, а при частому повторенні стресогенного впливу або при великій його тривалості в часі перерости в стійкі негативні якості чи схильність до різних патологій. Таким негативним впливом на особистість ліворукої людини служить горезвісне насильницьке переучування, про неприпустимість якого зараз добре відомо, але до якого довгий час відносилися по-різному в нас і за кордоном.

Вченими підкреслюються такі психофізіологічні особливості ліворуких дітей:

 • погана зорово-рухова координація. Це може виражатися в поганому почерку, у труднощах при змальовуванні різних графічних зображень;

 • різні мовні порушення. Найбільш часто виявляються в помилках при звуковому аналізі. І.Макар’єв у своїй книзі «Якщо ваша дитина лівша» наводить дані про те, що заїкається кожна третя ліворука дитина;

 • особливості просторового сприйняття. Це перекручування форм і пропорцій фігур, дзеркальність рухів (письма), погана зорова пам’ять;

 • складності концентрації і переключення уваги.

Ліворукі люди характеризуються певними емоційно-психологічними особливостями, такими як підвищена емоційна чутливість, вразливість, швидка втомлюваність, як наслідок цього – обмежена працездатність, високий рівень креативності, яскраво виражені здібності до оригінальної художньої творчості, дратливість і уразливість, схильність до різних страхів (боязкість), низький рівень самоконтролю, знижений емоційний фон (перевага поганого настрою), конформність (схильність до пасивного сприйняття дійсності), совісність, підвищений рівень тривожності.

 Дослідження та спостереження показали, що ліворукі люди – це оригінали, які перебувають у пошуку, люблять зміни. Тому вони, порівняно з праворукими, частіше змінюють місце роботи і професію. Вони життєво активні. Однак треба зазначити, що серед ліворуких через їхні певні мозкові особливості можуть зустрічатися люди, яким важко дається освіта. Зате вони прекрасні майстри, що виготовляють чудові речі. Інколи ліворукі діти дещо повільніші за своїх однолітків. І їм важче вчитися писати, читати, рахувати. Але до старших класів ситуація вирівнюється. Вони можуть знаходити оригінальні й несподівані варіанти вирішення завдань. Головне – не підганяти їх і не силувати.

 Тому феномен ліворукості потрібно оцінювати у всій складності. Це не тавро, а варіант норми, який має свої особливості. Приміром, у ліворуких у перші роки життя ослаблений імунітет. Тому його потрібно зміцнювати. Взагалі якість здоров’я у ліворуких нижча. Зважаючи на це, дитину-лівшу слід обстежити в різних фахівців, щоб запобігти розвитку різноманітних хвороб.

 Ще слід сказати, що ліворукі – дуже емоційні і досить вразливі люди. Їх треба визнавати і любити.

З приходом до школи шестирічних дітей питання щодо навчання письма ліворуких дітей отримало величезну активність. Вчителі все більше і більше переконуються, що перенавчання малят згубне для їх здоров'я, психічної поведінки тощо.

 • приділяється більше уваги до проблем ліворукої дитини, до її сприйняття світу;

 • на відміну від минулого вчителі не намагаються будь-що перевчити учня, застосовуючи каральні методи: биття по руках, прив'язування руки, одягання рукавиць, замальовування крейдою тощо;

 • вчителі намагаються повернутись обличчям до проблеми шульги, використовуючи хоча б відомі їм методи навчально-виховного процесу;

 • якщо в минулому в процесі вивчення нової букви учитель в кращому випадку давав зауваження до дитини-лівші (тим самим піднімав її на сміх перед класом), то зараз він намагається допомогти учню впоратись із труднощами в техніці написання.

Та як навчити шульгу впоратись із виконанням гігієнічних вимог, необхідних при письмі: посадка, положення зошита, рук і т.д. Вимоги до ліворуких школярів значно відрізняються від вимог, що ставляться до дітей, які пишуть правою рукою.

 Сучасні науковці та вчителі практики розробляють методику навчання письма ліворуких з урахуванням їх психофізіологічних особливостей. Зокрема, методисти пропонують не навчати таких дітей письма до школи, оскільки в такому разі можна стикнутися з моментами, що знижують рівень самооцінки.

 У першому класі, враховуючи підвищену емоційність і велику вразливість цих учнів, слід проводити навчання письма в доброзичливій атмосфері, чуйно ставитися до проблем лівшів, відзначати їхні найменші успіхи. Якщо під час виконання графічних вправ ліворукі діти проявляють агресивну впертість, то краще переключити їхню увагу на інший вид роботи, наприклад, дидактичну гру, а не вимагати обов’язкового завершення письмового завдання.

 Особливої уваги потребує формування в ліворуких дітей технічної навички письма. Так, у класі ці діти мають сидіти ближче до вікна, щоб від руки на зошит падала світліша тінь. Якщо за партою сидять двоє дітей, то лікоть руки, якою пише лівша, має розташовуватися з краю стола, а не в середині. Так учні не будуть заважати писати одне одному. За наявності кількох ліворуких дітей у класі бажано саджати їх парами.

 Посадка під час письма. За правильної посадки ліворукі діти повинні сидіти прямо, не торкаючись грудьми столу. Ноги всією ступнею мають стояти на підлозі або підставці, голова трохи нахилена вправо або тримати голову прямо.

 Положення зошита. Зошит лежить з нахилом вправо так, аби правий нижній кут сторінки, по якій пише дитина, був направлений до середини її грудей.

 Положення рук, кисті руки та способи утримування ручки. Руки при письмі мають лежати на робочому столі так, щоб лікоть лівої руки трохи виходив за край столу і ліва рука вільно рухалась лінійкою зверху донизу, права ж лежала на столі і знизу притримувала б зошит. Кисть лівої руки більшою частиною долоні має бути повернена до поверхні столу. Точками опори для кисті слугують нігтьова фаланга дещо зігнутого мізинця та нижня частина долоні. Ручка кладеться на середній палець, на його верхню нігтьову частину. Нігтьова фаланга великого пальця притримує ручку, а вказівний палець легко кладеться зверху ручки на проміжок 1,5--2 см від пишучої кульки та керує рухом пальців. В процесі письма триває рух зліва направо (напрямок ручки при письмі лівою рукою - вліво, а рух кисті і пальців - вправо).

Розрізняють три способи письма лівою рукою:

 • Перший спосіб є дзеркальним відображенням «праворукого» письма. Таке положення руки значно утруднює процес навчання, оскільки всі зразки розміщуються зліва. А тому дитина не має можливості орієнтуватися на них. Відповідно доцільним для ліворуких дітей є розміщення зразків у рядку справа.

 • Другий спосіб полягає у тому, що кисть лівої руки з ручкою розміщується над рядком. Цей спосіб дає дитині можливість орієнтуватися на поданий зразок чи написане раніше і зменшує кількість помилок під час письма. Саме до такого способу письма спонтанно й найбільш часто приходять діти-лівші.

 • Під час письма третім способом кисть лівої руки з ручкою знаходиться під рядком. Такий спосіб вважається найбільш зручним, оскільки дитині не доводиться вивертати кисть руки, добре видно зразок.

Однак, пишучи у такий спосіб, діти порушують вимоги «праворукої» каліграфії: букви не мають нахилу вправо, а навпаки, нахилені вліво.

 Очевидно, в даній ситуації до кожного випадку «ліворукого» написання варто підходити індивідуально й, головне, - дати дитині можливість обрати зручний для неї спосіб письма, максимально попередити виникнення мимовільних помилок.

 Ліворукій дитині важко орієнтуватись в зошиті, в лінійці. Вона не може відразу визначити ту сторону, з якої потрібно починати писати, плутає напрямок. Ліва рука при письмі виконує рухи, симетричні рухам правої руки, тобто рухи при письмі справа наліво. Для ліворуких дітей в початковий період навчання письму необхідні вправи, які безпосередньо будуть готувати руку до роботи та орієнтації в лінійці.

 У шестирічної ліворукої дитини слабко розвинені пальці руки, відсутня координація рухів, що утруднює точне відтворення букв і їх з'єднань за зразком. Для укріплення і розвитку руки та координації рухів у період навчання написанню цілих літер дітям можна запропонувати наступні вправи: застібання і розстібання ґудзиків; зав'язування й розв'язування стрічок; перекладання дрібних іграшок трьома пальцями, які тримають ручку при письмі тощо.

Ось деякі вимоги, які необхідно ставити до письма ліворукої дитини:

 • правильне написання форм букв та їх з'єднань;

 • однакова відстань між буквами і словами;

 • збереження лінійності і ритмічності;

 • пряме письмо з невеличким нахилом у ліву сторону.

Таким чином вчителям варто частіше звертати увагу на особливості ліворукої дитини, а вищезгадані пропозиції застосовувати в процесі навчання грамоти.

 Між іншим, саме для лівші сьогодні придумано багато корисних речей, наприклад, прописи для лівші-першокласника. Із такими посібниками дитині простіше буде засвоїти навички письма.

 Хочеться, щоб маленькі учні не мали жодних проблем в оволодінні секретами каліграфічного письма.

Якщо ваша дитина лівша

Усвідомлюючи факт, що ваш малюк ліворуких, загострювати увагу на цьому не варто. Оточуючі не повинні ставитися до цієї особливості, як до чогось незвичайного, щоб у дитини не з'явилася занижена самооцінка. Можна, навпаки, розповісти карапузові про видатних лівш, про їхні досягнення.

Ні в якому разі не слід лаяти крихітку, кричати на нього, якщо у нього щось не виходить. Лівші дуже чутливі і вразливі, і від грубого поводження можуть замкнутися в собі.

Варто заохочувати захоплення дитини музикою, живописом або якимось іншим видом творчості.

Батьки повинні бути готові до того, що в школі дитину чекають ускладнення з навчанням. Справа в тому, що все орієнтовано на правшів – і написання букв і цифр у тому числі. Але як навчити лівшу дитину писати? Готувати руку дитини слід з дошкільного віку: купуйте або робіть самі іграшки на розвиток дрібної моторики. Коли малюк вже став першокласником, стежте за тим, щоб він правильно тримав ручку, інакше рука буде втомлюватися. Для зручності можна придбати спеціальні канцелярські інструменти для лівшів, а поліпшити письмові навички допоможуть спеціальні прописи для ліворуких. При листі зошит повинна розташовуватися під нахилом в 20 °. Написання кожної літери потрібно показувати в сповільненій траєкторії.

У цілому, коли в сім'ї лівша, від батьків потрібно терпіння і прийняття дитини такою, яка вона є.