Заходи до 30-ої річниці аварії на ЧАЕС.

  Знов і знов пригадуючи про цю трагедію, мимоволі хочеться гукнути: «Люди! Схаменімося! Дзвони Чорнобиля б'ють на сполох! І, як писав Хемінгуей, не питайте, по кому подзвін. По кожному з нас. Коли ми цей урок засвоїм, Що, ідучи всесильно до мети, Не треба забувати про озони, Про землі й води, жита срібний дзвін, Щоби ніколи омертвілі зони Нащадкам не залишити своїм? Чорнобиль дав нам кілька моральних уроків трагедії; 1-й урок — безвідповідальності (ми не були готові до такої аварії ні морально, ні технічно. І коли вже сталася трагедія, довго все подавалося в присмерках напівправди); 2-й урок — милосердя (всі люди відгукнулись на біду, прийшовши чорнобильцям на допомогу: збирали кошт у фонд Чорнобиля; діти-чорнобильці відпочивали й оздоровлювались у санаторіях, таборах відпочинку); 3-й урок — патріотизму (ми мусимо завжди пам'ятати про подвиг пожежників, щоб у потрібну хвилину стати на захист, прийняти правильне рішення, насамперед думати про тих, хто нас оточує, а не про себе; бути чесними і сміливими, бути людьми, гідними свого народу і не зганьбити його; любити й берегти рідну землю). Урятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі.

    Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин... Хоч минуло 30 років з того трагічного дня, наслідки Чорнобильської трагедії відчуваються сьогодні. Збільшились захворювання та смертність людей, поширились дитячі захворювання. Ми, нинішнє покоління, повинні робити все можливе, щоб зберегти своє життя і життя майбутніх поколінь: дбати про чистоту землі, насаджувати дерева, прикрашувати землю квітами, травами, не забруднювати ріки, ставки та джерела.